Сексуальне виховання

"Доброго дня, Володимире Миколайовичу!"

"Добрий день!"

"Коли краще розпочинати статеве життя, хто мае займатися сексуальним вихованням, та які наслідки ранніх статевих відносин? Про це і не тільки ми поговоримо сьогодні у нашій передачі.
Значне збільшення кількості небажаних вагітностей, абортів та хвороб, що передаються статевим шляхом, неможливе без змін у статевому вихованні підростаючого покоління. Коли ж краще розпочинати пояснювати дитині про значення сексуального життя, ми вирішили поцікавитися у практикуючого психолога Інни Чістенко."

"Спілкуючись з батьками, для себе я зробила такий висновок, що не потрібно чекати, коли дитина запитає. И знову-таки, запитає не кожна. Багато говорити про це не варто, але потрібно говорити так, як батьки сприймають себе: своє тіло, свої взаємини — мамо-тато."

"Тоді вони зможуть донести це до своєї дитини, тому починати треба, мабудь, батькам із самих себе. Опитування ми проводили серед батьків 12-ї школи міста Чернігова. Коли запитали у батьків старшокласників «З якого віку потрібно починати сексуальне виховання?” — більшість батьків відповіли, что потрібно починати у середній школі"

"Коли ж ми запитали батьків середньої школи, то значна частина сказала, що ще дуже рано. Це можна пояснити тим, що для кожного батька, кожної мами дитина є дитиною."

"Коли вона запитує, батьки не завжди готові це сприйняти, але в той час, оминаючи цю тему, ми формуємо у дитини певне сприйняття себе, свого тіла, як табу. Це можливо у маленьких. Коли дитина цікавиться своїм тілом у 5-6 років, її дуже сильно карають. У підсвідомості закріплюється, що це дуже погано. Тому потрібно цього уникати."

"Природа створена досконало та гармонійно, і людина теж гармонійне творіння, тому одночасно з фізичним розвитком має розвиватись і духовність."

"У радянські часи нам говорили, що цього немає взагалі, і тому кожен виховувався на вулиці, як міг. І ця інформація, гріховна і дурна, може бути, навіть бридка, вона зараз є у наших людей. Людям потрібно давати інформацію, але вона повинна поєднуватися все-таки з філософською системою або інформацією наших дідів і прадідів."

"Вони теж пояснювали своїм дітям, як це все робиться, і тоді діти теж народжувалися, тому відмовлятися від їх системи теж не можна, тому що вона відпрацьована багатьма століттями і поколіннями."

"Гадаю, чимало знайдеться людей, яких збивало з пантелику та ставило в незручне становище запитання маленької дитини: «Звідки беруться діти, звідки з'явився я?» Чи потрібно в цьому випадку ухилятися від відповіді, мовляв, зрозумиєш, коли підростеш. Чи краще дати відповідь, якщо так, то яку?"

"Усе залежить від того, яка інформація буде, це все від батьків, ключових фраз немає, але ставлення до цього питання має бути спокійним. Таке саме, коли дитина починає застосовувати слова, значення яких не розуміє."

"Якщо наголосити на цьому, батьки реагують дуже бурхливо, то дитина, не розуміючи значення цього слова, починає його застосовувати, тому що вона бачить наскільки бурхливо реагують на нього, що це щось дуже таке класне."

"Якщо дитина ставить таки запитання, це говорить про те, що вона нормально розвивається, що її цікавить і вона сама, і світ, у якому вона народилася. Розповідати треба, враховуючи особливості дитини і, скажимо, якісь там сімейні аспекти, традиції, тому що все залежить від родинних традицій, певних вірувань і уявлень."

"Але знову-таки пояснити дитині як дитині, щоб вона змогла на своему рівні віковому та психосоціальному це сприйняти."

"А яку точку зору з приводу цього питання має отець Василь?"

"У сім'ях потрібно пояснювати, що звідки береться. Розповідати, що дітей знайшли в капусті, сенсу немає. Але і пояснювати, як конкретно все це відбувалося, нема потреби. Наскільки я розумію, дітям необхідно сказати, що вони беруться у мами в животику. Господь їх дає. Якось так... після спілкування тата з мамою."

"Проте як вони спілкуються, це теж зайва інформація до певного віку. Кожен повинен дивитися на розвиток своєї дитини, на її вік, і це справа особисто кожного, але суспільство теж має не гадити. У документах є певні грифи: “цілком таємно” і “для внутрішнього користування”, так от це внутрішнє користування не можна виливати в загальне користування."

"Виходить, що краще все-таки дорослим не уникати розмов про сексуальні видносини, але чи не може обізнаність цих питань спровокувати підлітка скоріше, наприклад, спробувати? Як ви вважаєте, пані Инна?"

" Є дві думки. Одна говорить, що коли ми про те більше говоримо, то це, навпаки, спонукае, викликає інтерес у дітей, які раніше над цим не замислювалися. А з іншого боку, коли ми говоримо про кількість, скажимо, захворювань та абортів, коли неповнолітні вагітніють, мабудь, варто поставити себе запитання: "Чому це відбулося?"."

"Тому що, дийсно, є і відсутність інформації, але це і внутрішня позиція. Тому що дівчинка, яка дуже рано почала статеве життя, шукає більше не фізичного задоволення, вона шукає любові. И це вже залежить від позиції батьків, наскільки вони можуть демонструвати своїм дітям свою любов. А що стосується того, чи потрібна, наприклад, просвіта такого плану? На мою думку так, але дуже толерантно и дуже, скажімо, вивірено."

"Масово роздавати всім контрацептиви? Через це проходилм Америка і європейскі країни. Їх досвід саме про це і говорить, що людина, яка не розуміла, що з нею видбувається, не була готова, але якшо вона отримала, наприклад, конктрацептив, то вона захоче використовувати його за призначенням."

"Тому, мабуть, потрібно тут запровадити індивідуальний підхід. У кожному класі є класний керівник, є батьки, є соціально-психологічна служба. Якщо є така потреба, то все ж таки варто починати з просвіти і розуміння того, чи потрібна дитині більш детальна така інформація? Якщо так, то яка інформація, які фахівці можуть надати цю інформацію?"

"Таке життя, це відповідальний крок, тому потрібно розуміти, що в житті доводиться постійно робити вибір, и кожна людина в реальних життєвих ситуаціях знаходить відповіді та приймає рішення самостійно.Але відповідальність за власні вчинки лежить перед усім на них самих."

"Ну що ж, щойно ви мали нагоду послухати точку зору з приводу сексуального виховання шкільного психолога та представника православної християнської церкви. А зараз я хочу звернутися до нашого гостя, нагадаю, це лікар-сексолог."

"Володимире Миколайовичу, давайте окреслимо, що входить у поняття “секс”, “сексуальне виховання”, “сексуальність”, “сексуальна культура”?"

"Секс у перекладі на українську мову означає “стать”. У нас у природі дві статі: чоловіча і жіноча. Ставлення між статями називають сексуальними відносинами, сексуальною поведінкою, тобто відбувається біологізація."

"А культура — це соціальні відносини між чоловіком і жінкою. Іноді окремі автори дещо зловживають цим терміном. Я маю на увазі, що всі відносини, які мають місце, називають тільки інтимною близькістю, як секс, і застосовують до відносин просто людських, таким чином опошляючи їх."

"А сексуальне виховання — це ціла система, структура, яка повинна забезпечувати нормативно (є таке поняття), людські відносини між чоловіком і жінкою, які мають і чуттєву сторону цих відносин."

"Тому сексуальне виховання містить у собі таку систему виховання, що забезпечує нормативно відносини між чоловіком і жінкою з моменту появи почуттів людських до кінця життя цих двох людей."

"Скажіть будь ласка, що є спільного та відмінного в поняттях «сексуальне здоров'я» та “репродуктивне здоров'я”?"

"Функція статевої системи людини складається з двох компонентів. Гормони, які виробляються статевими залозами, яєчками чоловіка або яєчниками у жінки — це андрогени і екстрагени, вони забезпечують сексуальне здоров'я."

"А ще інша функція яєчників у дівчини або жінки — виробляти яйцеклітини, а у хлопчика або чоловіка — сперматозоїди. При злитті спертозоїда з яйцеклітиною відбувається зародження нового життя — репродукція. У тварин і людини, як представника роду "гомо сапієнс""

"А скажіть, будь ласка, чи правда, що секс у підлітковому середовище взагалі вважається занадто ризикованим, ним займаються ті, хто прагне до самоствердження. Тобто залучаються до нього саме такі підлітки в першу чергу?"

"Вираз “люблять ризик” не зовсім вірний. Чому? Тому що уся наша поведінка — це наслідування побаченому, почутому, підглянутому. Звичайно ж, ті, які мають гіперактивність у поведінці, а це хлопчики, як ви запитали, то це може зачіпати не тільки статеві, сексуальні відносини, а загальну поведінку важкого у вихованні підлітка."

"Тому що він не підкорюється правилам школи, не підкорюється татові з мамою. Умовність така існує, що гіперактивна дитина, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки, може піти на секс, який у такому віці дійсно ризикований."

"У нас є факты, що молоді дівчата, вперше вступають у сексуальні відносини не тому, що вони сами хочуть, а ради того, щоб зберегти видносини з хлопцем. Чи це правильно, чи можна таким чином втримати хлопця?"

"Що стосується мотивів вступу в інтимний зв'язок хлопчика і дівчинки, то ви правильно сказали, що різниця тут є. Тому що ініціаторами завжди є представники чоловічої статі, тому що гормон тестостерон — в біології називається «гормоном агресії», він з'являється у хлопчика швидше, ніж у дівчинки, і вона погоджується на близькість, як правило, тільки на настійну вимогу свого «коханого»."

Тому що сексуальність у підлітковому віці у дівчинки, як правило, сама по собі відсутня. А програму пишуть умови життя. Зараз, на жаль, вік вступу в статевий зв'язок у дівчаток набагато знизився, ніж було в минулому сторіччі до так званої “сексуальної революції”. За літературними даними і моїми спостереженнями знизився на 3-4 роки.

"Сексуальна революція — це катастрофа, тимчасова, я вважаю, в суспільстві, тому що статевий зв'язок, як правило, не утримує у шлюбі і добрих відносинах пару. Хоча бувають винятки, що любов зі шкільної лави залишається на все життя, але це ексклюзив відносин. Просто дуже сумно, коли дівчина розраховує утримати сексом біля себе свого “коханого”."

"Будинки терпимості, які існують у світі, — це ж тільки для чуттєвого задоволення, отримання оргазму для чоловіка, а не для любові. А інформації, доступній дівчинці, зараз багато: по інтернету або, припустимо, фільми."

"Якщо загальний рівень початку статевого життя знизився, то виходить, що все зводиться до наслідування. Вона наслідує однокласницям і допускає грубу катастрофічну помилку в своєму житті."

"Фахівцями встановлено, що після перших статевих відносин у дівчаток часто розвивається депресія аж до суїциду. Вони потребують спеціального лікування."

"А з іншого боку у хлопчика, юнака, підлітка формується поведінка донжуана — все дозволено, ніяких обов'язків, одне тільки задоволення і насолода. А коли він під натиском своїх родичів або знайомих одружився, то часто виявляється, що партнерка не відповідає тим ознакам, які у нього вже сформувалися. Ну, природно, зради, скандали аж до розлучення."

"Отже, виходячи из вищесказаного, можна сказати, що секс і кохання — це зовсім не одне і те ж?"

"Цілком правильно. Любов — це те людське почуття, яке є у нас, вона складається зі структури. Перший провідний компонент — особистісний. Мається на увазі, що люблять найдорожчого, неповторного. І компонент чуттєвий, людина отримала насолоду, задоволення від близькості."

"Якщо це поєднується гармонійно в особистості, це ідеал. Але на жаль, через сексуальну революцію, як я вже сказав, це дуже рідко спостерігається. Кількість розлучень, яке існує, форми відносин: цивільні шлюби і інше, вони нестійкі."

"Комп'ютеризація, яка зараз існує в цих відносинах, суттєво підірвала всі християнські цінності, норми життя — нашу українську ментальність."

"Скажіть будь ласка, а коли краще розпочинати статеве життя?"

"У США офіційно рекомендують у 21 рік, коли за їх законом настає соціальна, громадянська зрілість. У нас це з 18 років, а до шлюбу — це дуже великий ризик з усіма можливими серйозними наслідками."

"Які ще наслідки ранніх статевих відносин?"

"Це депресії, аж до суїциду. У дівчинки вагітність з невідомими наслідками, так як вона ще не дозріла і фізично і соціально. Виховання дитини на чиї плечі лягає? Сім'ї у нас часто неповні, на матір лягає все це навантаження, а дівчинка сама повинна ходити до школи."

"Далі, що чекає дитину, яка рано з'явилася? Відмовляються від дітей, це який збиток для суспільства. Ранні аборти можуть бути теж причиною безпліддя для неї. Це венеричні захворювання, хочемо ми цього чи не хочемо, але вони у нас існують, а потім лікування, що теж позначається на здоров'ї."

"А для нього також наслідки зґвалтування, кримінальна справа. А аліменти хто буде платити на утримання дитини? Дуже багато проблем, які часом можуть бути навіть нерозв'язні."

"Як же повинно ставитися суспільство до сексу, і хто має займатися саме сексуальним вихованням?"

"Займатися має все суспільство, держава. На мій погляд, повинна бути розроблена програма для підготовки та реалізації відповідної літератури. Обов'язково повинна бути підготовка кадрів вихователів і педагогів, медичні фахівці, звичайно, беруть участь у цій справі, але основою повинна бути сім'я."

"А сім'я, як я вже сказав, часто неповна, і навіть у цивільному шлюбі живуть якось не зовсім вдало. Християнська мораль зараз починає відновлюватися, але вона поки що далека від того, щоб займатися цим питанням."

"Завдання тут, як я вважаю, державне. Потік інформації, який зараз йде, жахливий: насильство, порнографія. На жаль, держава цьому не протистоїть належною мірою, а зобов'язана. Проблема-то це державна, не приватна якась. Системи статевого виховання у нас, на жаль, у даний час як такої немає. Спроби є."

"Ось і ваш центр, який займається цими питаннями, але самі ви при всьому вашому намаганні не зможете вирішити цю проблему глобально."

"Але якщо брати саме сімейне оточення, то хто в родині має брати на себе більшесть функцій сексуального виховання?"

"Тут і тато, і мама, але перевагу більше потрібно брати на себе тому, з ким дитина має більший контакт, кому вона більше довіряє. Це — татів син, це — дочка мамина, ось нехай вони і займаються, але найголовніше — батьки повинні виховувати обопільно. Своїм прикладом повинні показувати, як потрібно жити радісно і щасливо."

"Щиро дякую вам за цікаву розмову!"

"Дякую!"