Щаслива пора-молодість
Щаслива пора
Щаслива пора — молодість! Вона уявляється тобі, юначе і дівчино, безкінечною, невичерпною, коли все доступно, вс ти можеш, в бажаному завжди бачиш реальне. Справді дивний вік!
Ось вас двоє, щасливих цією молодістю і почуттями, що охопили ваші серця, крокуєте поруч по старовинному Валу чи по Алеї Героїв. Крокуєте мовчки, з'єднавши пальці рук в замок. Навіщо слова, коли говорять серця.
— На все життя? — запитує вона, тісніше тулячись до його плеча.
— Так, на все життя! — схвильовано відповідає він, ще міцніше стискуючи руку коханої.
Це звучить, як клятва. І багатьом її дійсно вдається пронести через усе життя. Але разом з тим нерідко ці високі слова не витримують випробування часом.
Перші кроки до шлюбу
Життєва практика і статистика розлучень свідчать, що в багатьох випадках шлюби утворюються поспіхом. Молоді люди погано знають одне одного, не переконалися у міцності і істинності своїх почуттів.
Першим кроком до шлюбу, звичайно, стає дружба, що виникає між юнаком та дівчиною, дружба, що супроводжується взаємною прихильністю. В цей емоціональний період багато говорять про любов, але нерідко благородне почуття ототожнюють з тимчасовим захопленням, що виникає завдяки зовнішній привабливості або біологічній “гравітації”.
Дві малознайомі людини в такому випадку намагаються якогомога швидше подолати психологічні бар'єри, що стають на їх шляху. Розуміючи це “незнання одне одного” як фізичне відчуження, вони намагаються його подолати з допомогою близькості, що, як правило, веде до згасання почуттів “любові”.
Уважно ознайомившись з листами багатьох кореспонденток “Полісяночки”, не можеш не помітити, що розпачливому одкровенню “він пішов до іншої” передувала саме така еволюція почуттів. А дехто і не приховує цього.
Істинна любов вимагає моральної, фізичної і соціальної зрілості.
Тому для міцного шлюбу недостатньо лише фізичного потягу, шлюб, як живий організм, поступово розвивається і дозріває за власним ритмом, іншими словами — у нього є своя динамика. Зрілий шлюб грунтується і на міцних, тривалих почуттях, і на розумі. При спільному житті слід прагнути до розуміння свого партнера.
Реалізовувати всі його кращі якості, уміти прощати слабості, яких, безумовно, не позбавлена жодна людина. Саме врахування цих факторів допомогло Н. Резодуб з Низківки створити атмосферу злагоди і затишку в сім'ї, про що вона писала в листі, вміщеному в одному з попередніх випусків “Полісяночки”.
Ще на початку дружби молодих людей стають відомими не лише їх позитивні якості, але й риси, які пізніше можуть створити серйозні перешкоди для успішного спільного життя. Щоправда, засліплені першими почуттями, майбутні молодята не завжди надають цьому істотне значення.
У цьому преконуєшься, коли спілкуєшся з ними — при Будинку побуту вони мають можливість одержати консультацію юриста, лікаря. Багатьом з них разходження в поглядах на речі взагалі здаються дрібницями. І даремно. Особливо, якщо ці розходження не поверховні, а досить виражені.
Тому, враховуючи суспільну і особисту вагомість шлюбу, кожна молода людина повинна серйозніше обдумувати свої наміри. Дуже важливо знати, як юнак і дівчина, котрі дружать між собою, поводять себе в умовах нервової напруги, чи як зараз модно говорити, у стресових ситуаціях, оскільки цього в подружньому житті майже ніколи не вдається уникнути.
З цієї точки зору важливо не тільки якомога краще узнати один одного, а й ближче познайомитися з сім'єю майбутнього партнера, її способом життя, традиціями. Адже діти свідомо чи несвідомо повторюють стиль життя і спілкування своїх батьків. Відтак ігнорувати цього не можна.
Кому варити борщ?
Свого часу на сторінках “Комсомольського Гарту” була опублікована стаття проблемного характеру під назвою “Кому варити борщ”. Дивно, але деяки читачі, судячи з відгуків, не побачили в ній проблеми і висловили щирі подивування з приводу появи цього матеріалу. А тут зачіпалися важливі моменти економічної сторони життя, навичок господарювання, без чого також неможлива гармонія подружнього життя.
Не можна забувати і про здоров'я майбутнього подружжя. Особливо це важливо з генетичної точки зору. Адже найважливіша мета шлюбу (хоча багато хто про це не одразу і думає) — діти, які продовжать життя батьків.
«Кожна дитина має право народжуватись здоровою, і це право вище права батьків мати дітей”, — така думка експертів ООН, висловлена на конференції в Женеві у 1975 році.
Ще існують спадкові хвороби, які можуть негативно позначитись на дітях і створити багато труднощів як для батьків, так і суспільства. На жаль, при бесіді з нами, лікарями, майбутні батьки не завжди бувають одвертими, коли торкаєшся цих питань.
Знову ж таки з остраху ущемити почуття, що володіють ними в цей момент. Готуючись до шлюбу, кожен повинен подумати і про самовиховання, про ті норми поведінки, які б могли допомогти краще пристосуватися одне до одного.
Шлюб — це школа
Шлюб — це школа, навчання в якій триває все життя. Це активні зусілля і дії двох людей, спрямовані на те, щоб почуття любові еротичного характеру піднялося на новий, більш якісний щабель любові романтичної, якщо у подружжя вистачає терпіння зміцнювати і вдосконалювати шлюб. Саме за таких умов виникає справжній союз чоловіка і жінки
А це дуже важливо. Адже за твердженнями тих же соціологів на особисте щастя кожної людини, на її соціальну активність великий вплив має успіх у сімейному житті. І цілком справедливою є думка, що вибір партнера по шлюбу для окремого індивіду має принциповіше значення, ніж вибір професії. Отож на закінчення хочеться порадити юнакам і дівчатам словами поета: “Подумай спершу, ніж сказать “люблю”.