×
Замість вступу Питання і відповіді

Сексопатологічна допомога


У Чернігові у 2002 році пройшла науково-практична конференція, яка була присвячена 200-річчю Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні. За її матеріалами Міністерство охорони здоров'я України, Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної держадміністрації, Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня випустили книгу «Современные подходы к профилактике, лечению и реабилитации больных с нервно-психическими расстройствами». У ній була надрукована стаття заступника головного лікаря з медичної частини В.М. Брезме.

З історії розвитку сексопатологічної допомоги населенню Чернігівщини.

Надання допомоги хворим зі статевими розладами на Чернігівщині до 60-х років 20-го століття проводилось хаотично лікарями різних спеціальностей — урологами, невропатологами, психіатрами, гінекологами, венерологами, ендокринологами та ін. Таке становище пояснюється тим, що в той період існувало суперечливе ставлення до так званого «статевого питання».

На початку 60-х років з ініціативи заступника міністра охорони здоров'я України Коваленка П.І. в СРСР уперше було видано наказ № 47 від 28.01.1963 року «Про поліпшення лікування хворих із статевими розладами», яким зобов'язувалося відкриття сексопатологічних кабінетів в областях України. Наказ поклав початок розвитку цілеспрямованої довготривалої роботи наукових інститутів, організаторів охорони здоров'я, практикуючих фахівців з надання ефективної допомоги населенню в цьому питанні.

У 1964 році на колегії Міністерства охорони здоров'я України (протокол № 22 від 30.04.1964 р.) було заслухано питання «Про стан медичної допомоги хворим із статевими розладами в Луганській, Херсонській і Чернігіській областях».

Кабінет сексопатології в Чернігівській області був організований у січні 1964 року при диспансерному відділенні обласної психоневрологічної лікарні. У зв'язку з відсутністю підготовлених сексопатологів, на першому етапі у створених кабінетах прийом одночасно вели психіатр, уролог, ендокринолог. Із психіатрів прийом вели Мурашко В.П., Кордиш Л.З., Бойко Л.В., Немирівський В.Н., уролог Скляренко В.М, обласний ендокринолог Лісовий А.Н.

Із-за низької інформованості населення про можливості отримання даного виду допомоги, «психологічного табу» на розмови про статеве здоров'я, первинна відвідуваність була дуже низькою, повторна — практично відсутня. По суті робота зводилася до консультацій трьох фахівців, які вели прийом один раз на тиждень. Таке положення тривало до 1966 року.

У серпні 1966 року адміністрація обласної психоневрологічної лікарні (головний лікар Тарасов Б.М.) виділила лікаря-психіатра для роботи з даним контингентом хворих. Лікар пройшов первинну підготовку на курсах із сексології в клініці професора Вельвовського І.З. (м. Харків), на робочому місці з малої урології в обласній лікарні, з ендокринології — обласному ендокринологічному диспансері. Було розпочато проведення планових заходів з організації роботи кабінету сексології.

Особливе місце було відведено санітарно-просвітницькій роботі серед населення — читання лекцій, проведення бесід, були підготовлені популярні лекції для лікарів, для чоловічих і жіночих аудиторій. У медичних установах області були вивішені оголошення про наявність кабінету, про час його роботи. У Рагсі молодятам вручалася пам'ятка з питань гігієни шлюбу з адресою кабінету. З метою інформованості психіатрів та інших фахівців з питань сексопатології, були підготовлені і розіслані по мережі методичні листи про діагностику, лікування та профілактику статевих розладів.

На базі Ніжинського, Прилуцького, Новгород-Сіверського, Щорського та Ічнянського районних психоневрологічних диспансерів були організовані сексопатологічні прийоми.

У травні 1970 року була проведена перша обласна конференція з питань організації сексопатологической допомоги. Протягом декількох років на базі обласного кабінету сексопатології на робочому місці пройшли 2-х тижневу підготовку усі районні психіатри.

На жаль, у 1972 році були ліквідовані районні психоневрологічні диспансери, у зв'язку з чим відбулося зниження обсягу даного виду допомоги хворим у сільській місцевості.

У 1974 році обласним відділом охорони здоров'я було видано наказ № 46 від 05.03.1974 року «Про заходи щодо поліпшення лікувально-діагностичної допомоги хворим зі статевими порушеннями в області». У наказі були відображені недоліки в роботі і намічений план їх усунення.

Як позитивна оцінка стану роботи з надання допомоги даній категорії хворих, у нашій області у вересні 1981 року на базі обласної психоневрологічної лікарні було проведено республіканський семінар-нараду з питань сексопатології та розширене засідання секції сексопатологів «Про підсумки роботи сексопатологічної служби за 10-ту п'ятирічку та перспективи її розвитку в 11-й п'ятирічці, ендокринна діагностика та гормонотерапія в сексопатології».

За час роботи обласний сексопатолог пройшов навчання в клініках Харкова, Києва, Москви.

В обласному кабінеті сексопатології хворі проходять необхідне всебічне обстеження з використанням спеціальних карт сексологічного обстеження, із заповненням карт «сексуальна формула чоловіча» (СФЧ), жіноча (СФЖ). Жінками заповнюється карта-схема ерогенних зон (за В.І. Здравомисловим). У хворих визначається статева конституція, проводиться структурний аналіз статевого розладу (по Г.С. Васильченку). Обсяг лабораторних досліджень забезпечується клінічною лабораторією лікарні.

У лікувальний комплекс, використовуваний у кабінеті, входять всі види раціональної поетапної психотерапії, аутогенне тренування, медикаментозні засоби, грязелікування, хлоретілові блокади, мікрогормонотерапія, локальний негативний тиск (ЛНТ-терапія), весь необхідний комплекс фізіотерапевтичних процедур.

Важливим розділом роботи кабінету в організації допомоги хворим зі статевими розладами, профілактики порушень є пропаганда знань щодо збереження статевого здоров'я. За роки роботи кабінету особисто лікарем населенню області прочитано понад 5 тисяч лекцій на виробництвах, в установах, школах, військових частинах. Опубліковані численні статті в обласних газетах, організовані виступи по телебаченню, надруковано 4 наукових роботи.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 171 від 27.11.1992 року «Про удосконалення сексологічної та андрологічної допомоги населенню», кабінет сексопатології реорганізовано у відділення сімейного лікарсько-психологічного консультування. У даний час вказане відділення підтримує робочі контакти з обласним Центром соціальних служб для молоді при Чернігівській обласній держадміністрації, обласним Центром планування сім'ї.

За допомогою звертається 700-800 чоловік на рік. Закінчують лікування з одужанням і стійким поліпшенням 70-80% хворих.