Доктор Брезме

Організатор служби сексопатології

Відомого чернігівського психіатра, лікаря-сексопатолога Володимира Миколайовича Брезме вважають організатором служби сексопатології Чернігівської області. Більше 50 років він віддав лікуванню і корекції статевих розладів людей, що втратили своє сексуальне і, як наслідок, психічне здоров’я.

Завдяки його професійній допомозі в лікуванні чоловічого безпліддя багато сімей в місті та області зажили щасливо, упевнено дивлячись у своє майбутнє.

Володимир Брезме народився в Чернігові у 1940 році, тут пройшли його дитинство і юність. Батько його був учасником Великої Вітчизняної війни, повернувся інвалідом, потім довгі роки працював шофером, а мати вела домашнє господарство.

У них було двоє синів. Микола був старшим, після закінчення Київської сільськогосподарської академії усе життя працював інженером.

Навчання

А Володимир після закінчення десяти класів (навчався в класі з виробничим нахилом) чернігівської школи № 8 зі срібною медаллю, вступив на лікувальний факультет Тернопільського державного медичного інституту.

Під час навчання відвідував психіатричний гурток, і як результат — у 1965 році в збірнику наукових праць студентів була надрукована його стаття. Після складання державного іспиту з англійської мови на 2-му курсі, був зарахований в академічну групу з вивчення англійської мови, займався в ній по 6-й курс.

Під час навчання активно займався спортом, виконав розрядні норми з боксу, веслування, вільної боротьби, спортивної гімнастики. Постійно обирався членом профкому курсу. Через фінансові труднощі змушений був з друзями підробляти в нічний час на залізничній станції.

За навчанням не забував про своє особисте, ще в рідному місті познайомився з дівчиною, яка теж мріяла стати медиком, і вже студентом на ній одружився. Його обраницею стала Людмила Іванівна Бондаренко, яка працювала медсестрою в чернігівській обласній лікарні.

А після закінчення біологічного факультету Київського університету, вона стала першим лікарем-цитологом в Чернігівському обласному патологоанатомічному бюро. Разом вони прожили 50 років і відсвяткували золоте весілля, поставили на ноги сина і доньку, допомагали ростити онуку. На жаль, Людмила Іванівна важко захворіла і в жовтні 2012 року у віці 69 років пішла з життя.

Трудова діяльність

Закінчивши інститут в 1966 році, Володимир Миколайович повернувся до рідного міста і почав працювати лікарем психіатром у диспансерному відділенні Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні.

В ті роки в Україні гостро стояло питання про необхідність підготовки спеціалізованих лікарів для надання допомоги хворим із розладом статевих функцій. Кабінет сексології при диспансерному відділенні Чернігівської психоневрологічної лікарні вже існував, але прийом вели три різні фахівці: уролог, психіатр, ендокринолог.

З поставленими завданнями вони відносно справлялися, тобто вели прийом в режимі консультацій, але на повторне відвідування до них хворі не приходили. За рік зверталося всього 40–50 чоловік.

Потрібен був єдиний лікар «широкого профілю» з необхідними спеціальними знаннями. І коли виникла нагальна потреба у такому фахівці, Володимир Миколайович дав згоду освоїти тоді практично маловідому спеціальність лікаря-сексопатолога та очолив у лікарні кабінет сексопатології (1966), яким керує до цього часу.

Тримісячні курси первинної спеціалізації проходив в Харківському інституті удосконалення лікарів на базі кафедри психотерапії, очолюваної професором І. З. Вельвовським. А після успішного закінчення курсів повернувся до рідного Чернігова вже зі знаннями лікаря-сексопатолога.

Нова справа

Всі наступні роки лікар-сексопатолог В. Н. Брезме віддав трудівникам Чернігівщини, допомагаючи їм зберегти своє сексуальне та психічне здоров'я. Хоча починати було важко. Чиновники міської адміністрації негативно сприйняли саму ідею пропаганди сексології, яка як наука вивчає фізіологічні, психологічні і соціальні аспекти статевого життя («сексу в Радянському Союзі не було!»).

Якось Володимир Миколайович написав лекцію для лікарів про особливості статевих відносин людини. Але попередньо довелося віддати її на рецензування в Будинок санітарної освіти (було в ті роки така установа). Рецензентом виявився санітарний фельдшер, який всю лекцію в жаху почеркав червоним олівцем, а слово «яєчки» (як таке можна писати!), викреслив.

А його «Пам'ятку для молодят» один з колишніх секретарів райкому партії, який працював цензором, назвав розпустою, агітацією і пропагандою нездорового способу життя. Тепер про це Володимир Миколайович згадує з посмішкою, а тоді таке відношення до його професійної діяльності дуже зачепило самолюбство. Довелося цю пам'ятку погоджувати з обкомом партії, добре, що там знайшлися розумні люди і дозволили пропаганду «розпусти і нездорового способу життя».

Але у складних соціально-громадських умовах завдяки наполегливому ентузіазму Володимира Миколайовича, а також передовому світогляду низки педагогів та інших керівників установ, в області почала проводитися широка санітарно-просвітницька робота з розповсюдження знань з профілактики сексуальних розладів, статевого виховання дітей та підлітків, гігієни шлюбних стосунків, пропаганди здорового способу життя та інше.

Для інформування населення про існування кабінету сексопатології і можливості отримання допомоги у всіх медичних закладах області у реєстратурах були розміщені оголошення.

В. М. Брезме продовжував удосконалювати свої знання як лікар-сексопатолог в Київському НДІ урології у професора у І. Ф. Юнди, професора Н. К. Липгарт, кандидата медичних наук М. Г. Момот (Харків), професора Н. О. Корнетова (Сімферополь), головного сексопатолога Радянського Союзу професора Г. С. Васильченка (Москва).

Крім того, навчався на психіатричних кафедрах Харкова, Києва, Москви, Сімферополя. Практичне навчання з питань соматичної патології проходив на робочому місці в обласній лікарні та обласному ендокринологічному диспансері.

Діяльність керівника

З 1983 по 2010 рік працював заступником головного лікаря з медичної частини. За цей період два роки (2000–2002) очолював лікарню на посаді головного лікаря. За його керівництва було проведено реконструкцію водогону на другому комплексі лікарні, що дало можливість забеспечити гарантоване стабільне водопостачання, налагоджено кабельний телефонний зв'язок, вперше було введено закупівлю матеріалів і продуктів харчування на тендерній основі.

За період роботи на посаді заступника головного лікаря з медичної частини психіатричної лікарні, в його обов'язки входила робота по контролю за роботою психіатричних кабінетів районних лікарень.

Консультативно-медична допомога їм надавалась за допомогою планових виїздів бригади у складі дитячого психіатра і статистика з відвідуванням дільничних лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів, де перевірявся стан безкоштовного медикаментозного забезпечення психічно хворих, питання диспансерного спостереження за ними (інваліди війни, група схильних до суспільно-небезпечних дій і ін.).

Також він надавав організаційно-методичну допомогу психіатричним лікарням у районах області (Волковськой, Прилуцького району та Левоньковской, Чернігівського району), психіатричному відділенню у Семенівці.

Лікарня вперше пройшла акредитацію. На харчоблоку було повністю встановлено нове обладнання, придбано новий автомобиль «Газель». У 2001 році у зв'язку з обмеженним фінансуванням лікарні, йому стала в нагоді спеціальність слюсаря, яку отримав під час навчання в школі. Їм особисто у вільний від роботи час було виготовлено 21 металевий штатив для переливання рідин хворим, 18 швабр, 12 льодобурів для прибирання території. Капітально відремонтував автобус «ЛАЗ».

Багато чоловіків Чернігівщини зобов'язані доктору Брезмі своїм сексуальним здоров'ям, лікуванням від безпліддя. А їх дружини, з цілком зрозумілих причин, не бігали до нього з радісними словами, що в сім'ї спокій, чоловік став зразковим сім'янином і кинув зловживати спиртним, ростуть дітки.

Володимир Миколайович з посмішкою розповів випадок, коли до нього прийшла жінка і сказала, що після лікування її чоловік частенько став пропадати у сусідки. «Сміятися зовсім не грішно над тим, що здається смішним!". Однак в цьому курйозі бачиться висока оцінка праці лікаря-сексопатолога В. н. Брезме.

Республіканський рівень

Володимир Миколайович — учасник щорічних республіканських конференцій, з’їздів, семінарів. Він був постійним членом від України всесоюзних (СРСР) координаційних нарад з питань організації андросексологічної допомоги населенню міст: Омськ, Новокузнецьк, Уфа, Орджонікідзе.

У вересні 1981 року в Чернігові відбувся черговий республіканський семінар сексопатологів України. Вибір місця проведення заходу був обумовлений низкою причин, а саме: типовий сільськогосподарський регіон середньої полоси з характерною мережею охорони здоров’я та вдалою передовою системою надання андросексологічної допомоги населенню з позитивними результатами.

Вперше в Україні в обласному кабінеті сексопатології районні психіатри проходили підготовку на робочому місці, аби надавати допомогу сільському населенню області. Робота семінару відбувалася за планом МЗ УССР і Республіканського центру сексопатології Київського НДІ урології під керівництвом професора І. Ф. Юнди. Підсумками семінару стали його рекомендації щодо організації служби в інших сільськогосподарських регіонах України з урахуванням досвіду Чернігівщини.

Просвітницька діяльність

Як обласний сексопатолог В. М. Брезме був позаштатним лектором товариства «Знання». За період його роботи ним особисто було прочитано понад 5000 лекцій (у тракторних станах, для учнів шкіл, їхніх батьків, педагогів, студентів та викладачів технікумів і вищих навчальних закладів), підготовлено тексти лекцій, з якими лікарі могли виступати у чоловічих, жіночих та шкільних аудиторіях.

Брав участь у виїздах мобільної медичної бригади в райони області, організованих обласним Будинком санітарної освіти для проведення санітарно-просвітницької роботи серед сільського населення. Лекції проводилися в Будинках культури.

Неодноразово публікувався в газетах. В обласній газеті «Комсомольський Гарт» редагував розділ «Полісяночка», в якому висвітлювалася тема статевих стосунків молоді. Має 16 наукових праць. Є співавтором книги «Ступені становлення вітчизняної сексології й андрології», яка двічі видавалася в Луганську (2008, 2012 роки).

Регулярно виступає на телебаченні. В період існування нашої держави має місце дієва співпраця з обласним і міським центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді обласної держадміністрації й міської ради. Він неодноразово нагороджувався грамотами обласної державної адміністрації, обласної та міської рад, управління охорони здоров’я Чернігівської області. Має дві подяки (2016, 2017) і грамоту облвійськомату за роботу у призовній медичній комісії як психіатр (2018), нагороджений дипломом президента медичної академії України (2016).

У сім’ї Володимира Миколайовича всі лікарі. Лікарем була його дружина, син працює судовим психіатром (експертом) в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні. Старша онука закінчила медичний інститут у Сумах і працює психіатром в обласному психоневрологічному диспансері. Доктор Брезме вже давно на пенсії, але продовжує активно працювати.

З 2010 року завідує кабінетом сімейного лікувально-психологічного консультування Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні. Колектив закладу, що став для нього рідним, його любить і поважає як хорошу людину та грамотного фахівця, першого, єдиного і беззмінного обласного сексопатолога.